Що стоїть за закупівлею американських патронів для українських снайперів?

  • Друк
  • Email
Для оснащення силових структур України закуплені і оперативно поставлені в підрозділи армії і Нацгвардії зарубіжні снайперські патрони. З огляду на гостродефіцитність таких боєприпасів, хочеться сказати - перемога. Але після короткого періоду застосування цих боєприпасів ситуація набула зовсім інших рис. «Ці кулі «зжирають» наші стволи. Ці боєприпаси гірші за точністю, ніж ті, що ми купуємо самостійно. А сердечники бронебійних куль просто розсипаються при зіткненні з бронеперешкодою. З іншим у цих патронів все добре». Так емоційно один із військових прокоментував мені загальну ситуацію з практикою застосування боєприпасів, закуплених для наших снайперів.

Оцінка ситуації

Про роль снайперів в ході бойових дій на Донбасі нагадувати сенсу немає. Ефективність їх застосування в цій війні висока. За умови того, що снайпери навчені, озброєні якісною снайперською зброєю, і для вирішення завдань застосовуються саме снайперські патрони.

Закупівля снайперських боєприпасів провідних європейських виробників для України - процес складний. Останнім часом - майже неможливий. Купити гвинтівки простіше, ніж забезпечити снайперів дійсно бойовими снайперськими патронами.

У рамках цієї історії мова йде про боєприпаси чотирьох калібрів, які були закуплені у американської компанії SBR для декількох типів снайперських гвинтівок, якими користуються снайпери Збройних сил і Національної гвардії. Для штатної армійської СВД - патрони 7,62х54 мм. Для гвинтівок зарубіжного виробництва - боєприпаси 7,62х51мм і 8,58х70 мм (.338) Лапуа Магнум. Четвертий - це 12,7х99 мм під крупнокаліберні снайперські гвинтівки, наприклад, використовувані нашими армійцями і гвардійцями американські «Баррет».

Що стоїть за закупівлею американських патронів для українських снайперів?
Що стоїть за закупівлею американських патронів для українських снайперів?

У кожному калібрі закуплено по три номенклатури боєприпасів. Снайперський - з суццльноштампованою кулею з латуні; бронебійний - з бронебійним сердечником і бронебійно-запальний (конструкція: вибухова суміш плюс бронебійний сердечник).

Повз ціль

Снайперська зброя має єдину кінцеву мету - ураження об'єкта одним пострілом. Умови, в яких потрібно виконати це завдання, можуть бути самими різними. Вони-то і формують вимоги до тяжких «антиматеріальних», снайперських спеціальних і армійських самозарядних гвинтівок. Але спільним є те, що в сучасних умовах при рівному вишколі на полі бою кращим буде той снайпер, зброя якого буде володіти більшою дальністю прицільної стрільби, щільністю, великою пробивною і забійною дією кулі, можливістю застосування в різних умовах, вдень і вночі. За вимогами НАТО снайперська гвинтівка повинна забезпечувати кучність не більше однієї кутової хвилини (minute of angle), або 1 МОА. Це означає, що перевірочна серія з п'яти куль, випущених з гвинтівки, на дальності в 100 м повинна укластися в окружність близько 2,9 см. На 200 м це буде вже 5,8 см і так далі. Значною мірою кучність залежить і від характеристик боєприпасу.

При відстрілі боєприпасів, які були закуплені у американської компанії SBR, їх кучність виявилася явно не «натовська». У калібрах 7,62 і .338 вона склала до 2 МОА, у 12,7 мм показник був ще гіршим. «При стрільбі з цих же гвинтівок з використанням боєприпасів, грубо кажучи, розряду «спорт-полювання», які купуються військовими за свої гроші, наші снайпера забезпечує кучність з цих стволів в 0,5 МОА. Так що нічого особистого», - стверджували мої співрозмовники.

Кулі без сили

При оцінці можливостей бронебійних куль - з бронебійним сердечником і бронебійно-запальним - також не обійшлося без дивних відкриттів. 6-мм сталеву пластину (умовно - бронежилет 4-го класу захисту) змогли пробити лише деякі з боєприпасів, які передали снайперам. (Для деталізації - 6-мм пластину пробив лише «чистий» бронебійний 7,62х54 мм і «чистий» бронебійний .338. По 12,7 мм даних немає). При тому, як свідчить практика, сучасні бронебійні кулі в представлених калібрах повинні без найменших «заїкань» пробивати і 10-мм броню. А, значить, гарантовано справлятися з живою силою супротивника, екіпірованої в бронежилет 6-го класу захисту.

Фактично по закордонному поставленого товару розклад такий. Бронебійні боєприпаси в калібрах 12,7 мм і 8,58 мм (.338) мають характеристики бронепробиття гірші, ніж радянський патрон Б32 в меншому калібрі - 7,62х54 мм. Закуплені для СВД бронебійні патрони калібру 7,62х54 мм по «бронебійним» можливостям трохи кращі, ніж боєприпас ЛПС 7,62х54 мм. Нагадаю, ЛПС 7,62х54 мм - це патрон з легкої кулею зі сталевим сердечником, який був прийнятий на озброєння в Радянському Союзі ще в 50-х роках минулого століття. Він призначений для ураження відкритої живої сили і неброньованого (!) озброєння і техніки.

Що стоїть за закупівлею американських патронів для українських снайперів?
Що стоїть за закупівлею американських патронів для українських снайперів?

З одного металу ллють?

Кулі всіх закуплених боєприпасів виготовлені з латуні. Суцільнометалеві кулі зроблені методом штампування або точіння. Аналіз металу показав, що вміст цинку в латуні куль - близько 28%, відповідно, що залишилися 72% - мідь. Фахівці, з якими спілкувався, стверджували: «На Заході для куль використовується матеріал з вмістом міді не менше 90%. Сплав з меншою кількістю міді в суцільнометалевій пулі має одну негативну властивість: куля виходить жорстка. В ході стрілянини така штампована куля значно зменшує ресурс ствола снайперської гвинтівки. Якщо ресурс ствола снайперської зброї становить в середньому близько 6 тис. пострілів, то при стрільбі патронами з такими кулями він складе всього близько 1 тис. пострілів. При цьому, щоб вичистити ствол після стрілянини цими патронами треба добряче постаратися».

Не виключено, що для виготовлення суцільнометалевих куль міг використовуватися метал, застосовуваний і для гільз. При цьому на самих гільзах відсутнє маркування, яке б підтверджувала їх відповідність військовому стандарту.

Мокра справа

Закуплені патрони виявилися не герметичними. Вони пропускають всередину гільзи воду. Порох у них відсиріває. Це неприпустимо з точки зору вимог до боєприпасів до бойової зброї. Можливо, американська армія до своїх постачальників такої вимоги не пред'являє. Або ж при закупівлі для української сторони цей нюанс з виробником не обмовляється. Хоча це виглядає настільки аксіоматичним, що тут і говорити начебто нема про що...

Ми за ціною не постоїмо

Вартість боєприпасів - річ непостійна. Вона залежить від калібру, типу боєприпасу, обсягу партії та інших факторів, включаючи політичні та ринкові. При будь-якій гострій потребі або зовнішніх обмеженнях - а до України це має відношення повною мірою - вам будуть продавати боєприпаси дорожче, ніж іншим. Або не продадуть взагалі. В таких умовах за боєприпаси можна заплатити і більше, аби зброя і куля робили свою справу. Оскільки для снайпера на полі бою вартість патрона бою, за великим рахунком, значення не має. У нього одна ключова задача - уразити ціль, і держава в особі всіх учасників закупівельного ланцюжка має забезпечити снайпера всім необхідним для вирішення цього завдання.

Що стоїть за закупівлею американських патронів для українських снайперів?
Що стоїть за закупівлею американських патронів для українських снайперів?

З іншого боку, з урахуванням обмежених бюджетних ресурсів країни, незважаючи на весь оптимізм заяв про виділення все більших коштів на оснащення і переозброєння армії, будь-яка збройова закупівля вимагає оцінки в форматі категорії «ефективність-вартість». Щоб виключити суб'єктивізм виробника, постачальника і користувача в оцінках того, що добре, а що погано для української армії, потрібна лише дещиця. Наприклад, проводити у себе в країні хоча б відомчі випробування для визначення і підтвердження характеристик закуповуваних патронів. Постанова Кабінету міністрів №345 визначає: щоб зброя і техніка, яка потрапили в Збройні сили, потрібно або прийняти на озброєння, або провести відомчі випробування. Поки немає даних про те, що перед поставкою в підрозділи - як в ЗСУ, так і Національну гвардію - такі випробування проводилися.

За снайперські патрони американцям заплачена сума, що цілком дозволяє вимагати і домагатися, щоб за своїми можливостями боєприпаси, що купуються, були на такій же висоті, як і їх ціна. І без сюрпризів для самих снайперів.

P.S. ... На даному етапі мені відома лише частина інформації в цій історії, яка може завершитися досить голосно. Викладена, скажімо так, частина частини. При цьому я спираюся на дані від снайперів з двох силових відомств, які тестували і застосовували ці боєприпаси, а також на оцінки фахівців, з якими довелося спілкуватися, уточнюючи деякі технічні деталі, які є вкрай важливими. Як відомо, «диявол криється в деталях». Цілком допускаю, що найближчим часом доведеться почути ряд додаткових точок зору, включаючи думку посадових осіб Міноборони, Нацгвардії, і постачальників цих боєприпасів. Ну, або раптом буде ухвалено рішення, що все це - велика військова таємниця. Подивимося ...
 
 
 

Автор: Сергій Згурець, директор ВКК «Defense Express»
 

 

 
 

Loading...

Прокоментувати:

Activate checkbox for comment *

Додаткова інформація