Ініціатива підвищити мінімальну зарплату до 3,2 тисяч гривень  – правильна, але для її реалізації треба переглядати і шляхи наповнення бюджету.

Про це в ефірі «112. Україна» заявив народний депутат, лідер «Народного контролю» Дмитро Добродомов.

«Сама ініціатива правильна, адже пропоноване раніше збільшення зарплат на 7-10% не покрило би навіть рівня інфляції. Але треба розуміти, де Уряд планує брати на це гроші?», – зазначив нардеп.

За його словами, наповнення бюджету за рахунок підняття акцизів на пальне автоматично призведе до зростання цін, а пропозиції щодо отримання 17,1 млрд з приватизації держпідприємств та 10 млрд за рахунок конфіскації – нереалістичні до виконання.

«Окрім того, 80 мільярдів зовнішніх запозичень – на яких умовах влада планує ці гроші отримати? За рахунок скасування мораторію на вивезення лісу та мораторію на продаж землі? Але саме цього зараз категорично не можна робити», – констатував він.

Добродомов наголосив, що нереалістичне планування надходжень до бюджету ставить під питання його наповнення.

«У підсумку, країна просто лишиться без цих грошей. Тому ми маємо говорити про те, як піднімати економіку, створювати нові робочі місця і не боятися нарешті змусити платити олігархів», – повідомив депутат.

 

 

Фото: hi.dn.ua

Опубліковано в Суспільство

Потрібно ефективно використовувати всі види ресурсів, зокрема й інтелектуальний  

Промисловці та підприємці спраглі нині на наукову думку у врегулюванні господарських складнощів. Тож багато науковців безплатно на громадських засадах консультують, розробляють плани, проекти виходу із кризового стану. Громадські академічні формування об’єднуються й колегіально розглядають проблематику. Ці ініціативи оформлено й визнано як волонтерський науковий рух. Започаткував його віце-президент Академії економічних наук України Микола Білопольський. До руху долучилася Академія соціального управління, Академія наук вищої освіти України.

Наукове волонтерство набирає обертів. Гасло цього починання: «Порятунок економіки держави — святий обов’язок кожного науковця, а економістів насамперед». Його етапами стали заходи, серед яких обговорення концепції економічної програми виходу України із кризи. Цей документ передбачає розгляд закордонного досвіду в цій царині, визначення шляхів реформування економіки, ліквідацію корупції тощо. До розвитку волонтерського руху долучилися науковці ВНЗ  Києва, Вінниці, Маріуполя, Миколаєва, Херсона, Тернополя та інших міст.

Мільярдні втрати промисловості 

Економіка нашої країни переживає надзвичайно важкий період. Промисловість України не повною мірою забезпечує виробництво конкурентоспроможної продукції. Не завжди раціонально використовують енергоресурси. Не досконалі прогнози, плани та організаційно-економічні механізми реалізації практичних накреслень уряду. Та попри критику, для виходу з такого становища є реальні можливості, які полягають в ефективному використанні всіх видів ресурсів, зокрема інтелектуального.

На недавньому засіданні представників наукового волонтерського руху, що відбулося в Маріуполі, серед основних проблем розвитку національної економіки учасники виокремили низьку інвестиційну привабливість України. Внаслідок російсько-українського конфлікту обсяг інвестицій різко знизився. Основними інвесторами залишаються Кіпр та інші країни, відомі в нас як зони ухилення від оподаткування. Знизився також показник експорту з України товарів на 15% і послуг — на 24. Основна причина – заборона на вивіз до Росії товарів воєнного призначення, а також зниження закупівель РФ через бойкот українських товарів. Обсяг експорту в інші країни майже не змінився.

Не тішить і сировинна спрямованість вітчизняного експорту. Основні товари, які експортують з України, — чорні метали, руда, зернові культури, деревина та інші з низьким ступенем переробки. Знизився й експорт товарів з високим ступенем переробки, зокрема продукції машинобудування. Скажімо, експорт засобів наземного транспорту, літальних апаратів і плавучих засобів 2014 року знизився на 55%, а за перший квартал 2015-го — на 67,8% порівняно з відповідним періодом 2014-го.

Науковці-волонтери визнають промисловість найбільш постраждалою галуззю національної економіки від збройного конфлікту. Внаслідок руйнації та неможливості функціонування деяких промислових підприємств, розташованих на окупованій території, розриву технологічного ланцюга з ними, падіння експорту відбулося зниження індексу промислової продукції впродовж перших чотирьох місяців 2015 року на 21,5% порівняно з відповідним періодом 2014-го. Скоротилося виробництво машин та обладнання загального призначення на 35,7%, машин та обладнання для добувної промисловості й будівництва — на  40,9%, машин та обладнання для металургії — на 41,9%, виробництво коксу — на 44,8%, видобуток кам’яного та бурого вугілля — на 57,9%, виробництво медичних і стоматологічних інструментів та матеріалів — на 67,5%, електронної апаратури побутового призначення для прийняття, записування та відтворювання звуку і зображення — на 67,7%, залізничних локомотивів і рухомого складу — на 76,4%, автотранспортних засобів — на 85%.

Втрати промисловості України від російсько-українського воєнного конфлікту становлять майже 4 мільярди доларів експорту, десятки мільйонів гривень ВВП, кілька тисяч зруйнованих промислових підприємств. Постраждала соціальна інфраструктура.

Науковці-волонтери наголошують, що важлива складова конфлікту — брак однозначних правил щодо економічних відносин з окупованою територією. Тож прогнози подальшого розвитку не лише промисловості, а й інших галузей національної економіки поки що негативні.

Оцінити перспективність

Розв’язати окреслені проблеми може постконфліктна багатовекторна модель економічного розвитку, яка дасть змогу оцінити перспективність різних напрямів зовнішньоекономічних відносин і стратегічного партнерства України. Щоб досягнути цієї мети, необхідно проаналізувати зовнішнє та внутрішнє економічне середовище з погляду розвитку України, визначити основні засади формування постконфліктної багатовекторної моделі економічного розвитку.

У межах аналізу зовнішнього економічного середовища доцільно проаналізувати економічні відносини України, об∂рунтувати перспективи їхнього розвитку, спрогнозувати глобальні напрями економічних відносин, сформувати перелік унікальних взаємовигідних можливостей для економіки України та нових стратегічних економічних партнерів.

Щодо аналізу внутрішнього економічного середовища, то доцільно зробити оцінку впливу російсько-українського конфлікту на промисловість України та на фінансово-економічну сферу загалом, а також визначити інституційні проблеми, що перешкоджають економічному розвитку нашої країни.

Науковці-волонтери мають намір реалізувати інституційні засади  формування економічної конституції України, яка регламентуватиме виробничі відносини і дасть змогу посилити контроль і відповідальність за ефективне використання всіх видів ресурсів, протистоятиме виявам корупції, хабарництва, інших фінансово-економічних  зловживань. На противагу російській провокаційно-диверсійній федералізації маємо звернути увагу на повний регіональний господарський розрахунок, наукові розробки якого нині пропонують деякі вчені Академії економічних наук України.

Богдан АНДРУШКІВ,
завідувач кафедри Тернопільського 
національного технічного університету ім. І. Пулюя,

Роман ШЕРСТЮК,
докторант ТНТУ ім. І. Пулюя, 
для «Урядового кур’єра»

 

Опубліковано в Суспільство

Додаткова інформація