Найбільший банк України – "ПриватБанк" – уже півроку як державний. Що з ним трапилось насправді? Чому в банку, клієнтом якого був кожен другий українець, утворилась величезна діра у майже 150 мільярдів гривень? У Нацбанку та Мінфіні заявили, що структури вже колишніх приватних акціонерів – олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – немов пилосос залучали гроші населення і мільярдами виводили на пов’язані із собою фірми. Утім, досі не було оприлюднено жодних документальних підтверджень цього, а самі акціонери заявляли, що стали жертвами владного свавілля. "Схемам" вдалось отримати доступ до матеріалів аудиту банку, проведеного незалежними аудиторами Ernst&Young. Як 110 мільярдів гривень перед націоналізацією "ПриватБанку" були виведені на низку фірм, що існують лише на папері, з'ясовували журналісти програми "Схеми", спільного проекту Радіо Свобода та каналу "UA:Перший".

"ПриватБанк" – найбільший банк України. Він обслуговує понад 20 мільйонів українців, півмільйона фізичних осіб-підприємців та 700 тисяч корпоративних клієнтів. Займає перше місце за кількістю банкоматів і терміналів самообслуговування, а також за часткою ринку депозитів.

До націоналізації його бенефіціарними власниками були олігархи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, які прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій. Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Пізно ввечері 18 грудня 2016 року міністр фінансів України Олександр Данилюк та голова Національного банку Валерія Гонтарева зібрали журналістів у будинку уряду, щоб оголосити про націоналізацію "ПриватБанку". "Уряд ухвалив дуже важливе, виважене та відповідальне рішення про входження держави до капіталу "ПриватБанку". Відтепер банк належить державі в особі Міністерства фінансів", – заявив тоді Данилюк.

Націоналізація "ПриватБанку" відбувалася в кілька етапів. Спочатку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів до нього тимчасову адміністрацію, а потім продав усі сто відсотків його акцій Міністерству фінансів за умовну одну гривню. Для того, щоб покрити діру в капіталі у майже 150 мільярдів гривень, Мінфін вніс державні облігації на суму 116 мільярдів гривень, а решту вдалося покрити завдяки коштам, які зберігали у "ПриватБанку" пов'язані з колишніми акціонерами та керівництвом фірми особи.

Чому ж це все стало можливим? Як трапилось, що цей, здавалося б, успішний бізнес довелося націоналізувати?

Власники-олігархи VS держава: прірва у поглядах

У Нацбанку вважають, що причиною націоналізації стала роздача мільярдних кредитів пов'язаним із акціонерами фірмам, які не в змозі повернути гроші.

"Понад 97 відсотків корпоративного портфелю, який становив 150 мільярдів гривень на 1 квітня 2015 року, – були кредити, пов’язаним із акціонерами компаніям", – повідомила Валерія Гонтарева. Пізніше вона уточнила, що не 97 відсотків, а всі 100.

Однак у самому "Приваті" не згодні з такою думкою регулятора і вважають, що націоналізація стала вимушеним кроком, пов'язаним з інформаційною атакою. На їхню думку, повідомлення про проблеми в банку призвели до того, що упродовж декількох тижнів клієнти знімали по 2 мільярди гривень щодня – такого не спостерігалося навіть у період активних бойових дій на сході України.

"Та інформаційна атака, яка пішла на банк в останні два тижні, багато в чому визначила поведінку нашу та наше рішення, яке було пов'язане з націоналізацією", – заявив голова правління "ПриватБанку" (1997-2016 роки) Олександр Дубілет на першій прес-конференції після націоналізації банку.

Ігор Коломойський взагалі заявив, що "ПриватБанк" став жертвою свавілля Нацбанку.

"У "ПриватБанку" був збалансований забезпечений кредитний портфель, що підтверджується міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував усе нові й нові способи штучного зниження капіталізації банку. Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 мільярдів гривень, 97 відсотків пов'язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільної зміни облікової політики", – йшлося в заяві Коломойського на підконтрольному йому сайті ТСН.ua.

"Схеми" вирішили розібратись, що ж відбулось насправді та чи існують докази, що колишні власники справді вивели з банку десятки мільярдів напередодні націоналізації.

Мільярдери на папері

Журналістам програми "Схеми" вдалось отримати доступ до підготованого аудиторською фірмою Ernst&Young проекту аналізу фінансово-господарської діяльності "ПриватБанку". Це останній перед націоналізацією незалежний звіт, який показав реальний стан його справ. Документ від 22 листопада 2016 року має гриф "Конфіденційно, для обмеженого використання". Але юристи з медіа-права вважають, що ця інформація є предметом суспільного інтересу, тому може бути опублікована.

Той самий аналіз, який вдалося отримати журналістам

Той самий аналіз, який вдалося отримати журналістам.

"Головна підстава для оприлюднення – те, що право громадян знати інформацію, яка стосується тепер уже державного банку, про витрачання великої кількості грошей, про потенційні зловживання цими коштами, переважає інтереси захисту цієї інформації", – говорить директор ГО "Центр демократії та верховенства права" Тарас Шевченко.

Журналісти звернулися до Ernst&Young із проханням підтвердити або спростувати справжність документа і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. Але фахівець зі зв'язків з громадськістю Ольга Данченкова, посилаючись на внутрішню політику фірми, відмовилася від коментарів.

Згідно з документом, аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили: на 1 квітня 2015 року ризик неповернення кредитів вимірювався у сумі понад 82 мільярди гривень, а вже станом на 1 жовтня 2016 року цифра збільшилася до понад 139 мільярдів гривень.

Відповідно до документа, "ПриватБанк" провів реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170 попередніх позичальників була переведена на понад 30 нових, які стали винні банку понад 110 мільярдів гривень. Для порівняння – це бюджет Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ разом взятий. І що ж це за фірми?

Фірми-боржники: керівників та засновників не знайти

За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів, і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити у "ПриватБанку" і як вони планують розраховуватися.

У Борисполі, що за 35 кілометрів від Києва, зареєстровано одразу три фірми, на яких "висить" майже 9,5 мільярда гривень кредитів. Офіс однієї з них – "Арготрейд Лтд", яка винна понад 4,5 мільярда гривень "ПриватБанку", розташований у будівлі станції техобслуговування та автомийки. Щоправда, наразі там кімнату знімає вже інша компанія – "Болонья компані". І крім двох столів, двох стільців та старого ноутбука там нічого немає.

Офіс "Арготрейд Лтд" вмістився у маленькій напівпорожній кімнатці

Офіс "Арготрейд Лтд" вмістився у маленькій напівпорожній кімнатці.

Інша фірма – "Бізнеспром Інвест", яка винна "ПриватБанку" понад 4,4 мільярда гривень, має офіс за адресою масової реєстрації.

Офіс "Бізнеспром Інвест" був зачинений у робочі години

Офіс "Бізнеспром Інвест" був зачинений у робочі години.

Фірма "Фіто-Пром Еволюшн", яка винна "ПриватБанку" майже півмільярда гривень, також орендує одну кімнату, в якій є лише два столи та декілька стільців.

Офіс "Фіто-Пром Еволюшн" виглядав, м'яко кажучи, скромно

Офіс "Фіто-Пром Еволюшн" виглядав, м'яко кажучи, скромно.

Фірма "Лекс грант", яка заборгувала "ПриватБанку" понад 4 мільярди гривень, зареєстрована у квартирі звичайного житлового будинку в Києві. Двері журналістам ніхто не відчинив. Сусідка розповіла, що давно нікого не бачила там.

Оскільки журналісти не застали жодного керівника фірми на робочому місці, вони поїхали до одного з них додому. У селищі міського типу Згурівка, що на Київщині, зареєстрований Юрій Понько – засновник та керівник фірми "Тріумф 15", яка має повернути "ПриватБанку" понад 4,3 мільярда гривень. Журналістам "Схем" вдалося поспілкуватися з його матір'ю. Вона розповіла, що він давно живе в Маріуполі.

Мати Юрія Понька, керівника "Тріумф 15"

Мати Юрія Понька, керівника "Тріумф 15"

Схожа ситуація і в інших регіонах. У Львові за адресою заправки "Укрнафти" зареєстровані дві фірми: "Софт-Альянс" та "Айлант Сервіс", які винні "ПриватБанку" понад 7 мільярдів гривень. У Запоріжжі, також на заправці, зареєстрована фірма "Бізнес пром інновація", яка заборгувала "ПриватБанку" понад 4,5 мільярда гривень. Таку ж суму винна "ПриватБанку" фірма "Прем'єр бізнес брук", яка зареєстрована в Харкові в житловій багатоповерхівці.

У Запоріжжі на автомобільній заправці зареєстрована фірма "Бізнес пром інновація"

У Запоріжжі на автомобільній заправці зареєстрована фірма "Бізнес пром інновація"

Журналістам не вдалося поспілкуватися з жодним засновником чи керівником фірм, на яких "висять" мільярдні борги. За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються. За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників журналісти нікого не застали.

Про що це може свідчити? Дані цих осіб використали без їхнього відома чи вони свідомо зголосилися представляти фірми, які винні мільярди гривень "ПриватБанку"? Чому менеджмент "Привату", збираючи гроші населення, згодом видавав мільярдні кредити маловідомим або новоствореним фірмам? Це робилося за згодою акціонерів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова чи вони про це не знали? І чи є тут провина менеджменту?

Журналісти "Схем" звернулися до вже колишніх його акціонерів – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також екс-голови правління банку Олександра Дубілета. Ніхто з них не висловив бажання прокоментувати виданню зазначені факти.

За борги фірм-бульбашок розраховуватимуться звичайні громадяни?

Виходить, що коли банк був приватним, він роздав понад 100 мільярдів гривень фірмам-бульбашкам. А зараз ті винні гроші вже державному "ПриватБанку". І якщо не повернуть, то за них розрахуються звичайні громадяни – платники податків, тому що держава вже влила в установу Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму понад 100 мільярдів гривень, щоб він не збанкрутував.

"Виникає запитання: хто буде компенсувати державі вартість ОВДП, влитих у капітал "ПриватБанку"? Тому що це гроші платників податків і вони повинні бути компенсовані", – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран.

У Нацбанку кажуть, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти –до 1 липня. "Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній "ПриватБанку" – Міністерство фінансів, менеджмент "ПриватБанку", його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку", – заявила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Олександр Шлапак, який очолив "ПриватБанк" після його націоналізації, від коментарів відмовився, зазначивши: "До оприлюднення результату аудиту та завершення внутрішнього розслідування не вважаю відповідальним щось коментувати".

Чи покарають винних у банкрутстві "ПриватБанку"?

Чому "ПриватБанк" не націоналізували раніше, коли "діра" в балансі була меншою? Економісти вважають, що це має стати предметом окремого розслідування.

"Я впевнений, що фахівці Нацбанку прекрасно знали (тому що весь ринок знав) про бізнес-модель функціонування "ПриватБанку", але чому вони покривали її? Я думаю, що тут окреме розслідування потрібно проводити. Чому в 2015 році не було ухвалено такого рішення, не зрозуміло. Якщо в 2015 році збиток, який мали завдати націоналізація або банкрутство "ПриватБанку", орієнтовно становив би 80 мільярдів гривень, то в результаті він може вирости до 150 мільярдів гривень", – вважає Ерік Найман.

Економіст Ерік Найман

Економіст Ерік Найман

За три роки з банківського ринку України були виведені близько 90 банків. І поки що жоден керівник або власник не є покараним за свідоме доведення своєї установи до банкрутства.

Так само відкрите питання, чи будуть покарані ті, хто довів до банкрутства "ПриватБанк", видаючи мільярдні позики фірмам-бульбашкам. Поки за це розраховуються українські платники податків.

 

Радіо Свобода

Опубліковано в Економіка

Майже 120 бюджетних організацій Кіровоградщини, а це більше 16 тис. лікарів, вчителів, військовослужбовців, правоохоронців та чиновників, які користуються послугами ПриватБанку, не мають проблем зі вчасною виплатою заробітної плати. Лише у минулому році вони отримали авансове фінансування у сумі 120 млн. грн. за рахунок коштів ПриватБанку.

“Ми турбуємось, аби наші клієнти завжди вчасно отримували заробітну плату, мали гарний настрій і не переймались затримками виплат, тому пропонуємо бюджетним організаціям послугу авансування, - розповідає Раїса Килимниченко, заступник директора Кіровоградської філії ПриватБанку. - ПриватБанк, за рахунок власних резервів, зараховує гроші на картки клієнтів до надходження коштів на рахунок організації, що дає змогу нашим бюджетникам отримувати зароблені кошти вчасно, без затримок”.

Більше 71% бюджетних організацій Кіровоградщини користуються послугами ПриватБанку. У 2016 році на банківське обслуговування у ПриватБанку  долучилось майже 4 тис. співробітників бюджетної сфери області.

“Вже декілька років поспіль ми обслуговуємось у ПриватБанку, - ділиться враженнями Олена Грєвцева, головний бухгалтер обласної психіатричної лікарні. - Від такої співпраці лише задоволення. Сервіси, якими ми вже звикли користуватись у цій фінустанові, не може запропонувати жоден із банків. По-перше - це тарифи:  і тарифи на РКО (від 0%), і безкоштовний випуск та перевипуск банківських карток, безкоштовне зняття готівки, безкоштовний СМС-банкінг та інтернет-банкінг тощо.  По-друге - надання можливості користування унікальними послугами: авансові зарахування заробітної плати, зарахування коштів співробітникам на карти будь-якого українського банку однією відомістю через Приват24 та можливість контролю за процесом обробки. Відверто кажучи, співпраця з ПриватБанком значно полегшує роботу бухгалтерів та робить її приємною. А ще, потребує окремої вдячності робота співробітників банку. Ввічливі, завжди готові допомогти, навчити, розповісти”.

Авансування надає можливість співробітникам бюджетних організацій уникнути несвоєчасних виплат авансу і зарплати. Наразі працівники Кіровоградської обласної психіатричної лікарні, обласного онкологічного  диспансеру,  комунальної установи “Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер”, співробітники слідчого ізолятору тощо не лише завжди вчасно отримують зароблені кошти, а й мають змогу безкоштовно користуватись усіма унікальними сервісами ПриватБанку. 

“Якісним обслуговуванням, найтехнологічнішими та найсучаснішими пропозиціями ми постійно доводимо і підтверджуємо нашим клієнтам переваги роботи саме з нашим банком, - додає Раїса Килимниченко. - Не чекаючи надходження коштів з казначейства, за рахунок власних коштів Банку, ми виплачуємо зарплати нашим медикам і педагогам, всім представникам бюджетних установ та організацій”.  

ПриватБанк – найбільший український банк і лідер роздрібного банківського ринку.

Сьогодні банк обслуговує 16,9 карткових рахунків та 61,8% вкладників України. У регіональних мережах банку працює 3 648 відділень, 20 282 банкоматів і терміналів самообслуговування.  

ПриватБанк став єдиним українським банком, який у 2016 році увійшов до числа найбільших світових банків у авторитетному банківський рейтингу Tор 1 000 World Banks, що публікується щорічно британським The Banker. Рейтинг Tор 1 000 World Banks, що вже понад півстоліття розраховують експерти The Banker, спираючись на дані про капітал та активи банків, вважається одним із найбільш шанованих у фінансовому світі.

За даними британського видання The Banker "ПриватБанк" залишається найбільшим банком Центральної та Східної Європи та посідає 627-у позицію серед 1 000 найбільших банків світу.

Опубліковано в Новини партнерів

ПриватБанк визнаний кращим українським банком - оператором ринку валютообмінних операцій у рейтингу Best Foreign Exchange Providers 2017, який проводить американський журнал Global Finance. Як повідомили експерти видання, цю нагороду банк отримує вже 10 років поспіль - як визнання надійності банку та якості проведення розрахункових операцій.

 

“Банки, як і раніше, є основними постачальниками ліквідності на валютних ринках, - говорить Джозеф Д. Жиарпутто, видавець і президент Global Finance. -

Банки також є цінними джерелами інформації та консультацій з валютних питань, зокрема для компаній, що працюють на ринках, що розвиваються, де існують постійно мінливі обмеження».

 

Переможцем глобального рейтингу операторів FOREX визнаний UBS. У Північній Америці кращим став банк Citi, в Азії DBS Bank, у Західній Європі UBS, а в Центральній і Східній Європі - Société Générale.

Опубліковано в Новини партнерів

Страна начала потихоньку отходить от новости о национализации ПриватБанка, и пришло время разобраться, что привело правительство к этому решению.

До последнего времени вся аналитика, циркулирующая в СМИ и соцсетях на эту тему, была однобокой, ведь в ней не была представлена точка зрения собственников и менеджмента ПриватБанка (теперь уже экс-).

Почему мы молчали? Дело в том, что любое наше заявление на эту тему тут же приводило бы к панике среди Клиентов, и только злило бы НБУ.

Но сейчас, когда мы почти закончили хлопоты по передаче банка новому собственнику, пришло время собраться мыслями и донести до общества нашу точку зрения, что произошло.

Постулат 1. "Дырка 148 млрд" образовалась не в результате вывода денег, а резкого и, как мы считаем, неоправданного изменения правил игры от НБУ.

Выражение "дырка 148 миллиардов" превратилось в клише, которое многие повторяют, не понимая суть этой цифры.

Часто звучит мысль о том, что акционеры вывели эту астрономическую сумму за границу (возможно, кто-то даже представляет, как Коломойский с подельниками пересекают границу ночью с килограммами налички на тачке).

В результате этого изменения (которое, кстати, вступает в силу только 1 января 2017 года) наш банк потерял право учитывать залоги общей стоимостью 142.8 млрд грн. Причем эта стоимость была подтверждена независимыми оценщиками, уполномоченными НБУ.

В чем суть этих изменений? НБУ разрешил считать залогами только то имущество, которое можно оформить в ипотеку (примерно так же, как хрущевку в спальном районе).

Давайте разберем конкретный пример.

Одним из наших заемщиков являлось предприятие, которое по оценке независимых оценщиков, стоило около 6 млрд грн. Заемщику принадлежало 75% этого предприятия, 25% принадлежало государству. Таким образом, стоимость этого залога составляла 6 млрд * 75% = 4.5 млрд грн.

Но после резких изменений правил игры этот залог стал стоить ноль…

Если учесть, что в Украине практически нет крупных предприятий, которые на 100% принадлежали бы одному собственнику (а для заключения ипотеки нужно согласие всех собственников), то можно сказать, что НБУ сделал невозможным учитывать абсолютное большинство объектов в нашей стране.

Но даже если какие-то объекты принадлежали нашим заемщикам на 100%, НБУ и тут находил способы, как признать эти залоги недействительными.

Например, одним из наших залогов являлся стадион Днепр-Арена. В свое время на его строительство было потрачено более 1 млрд грн, а независимые оценщики оценили его текущую стоимость в ~850 млн грн. Однако НБУ признал стоимость этого залога также в ноль! Почему? "А вы все равно не найдете на него сейчас покупателя!", –  говорит регулятор.

Что ж, с тем, что в Украине нынче сложно находить покупателей, никто не спорит (наш президент, например, тоже говорит, что не может продать свои предприятия из-за плохой конъюнктуры). Но ведь, согласитесь, по такому принципу можно обнулить практически все залоги?

Мы привели только два примера удивительно безответственного подхода НБУ к тому, как правильно оценивать залоговое имущество банков. Эксперты сходятся во мнении, что эти резкие изменения НБУ предпринял специально против нашего банка. Регулятора не остановило даже то, что попутно он сделал практически невозможным кредитование бизнеса любыми банками в нашей стране.

Постулат 2. Украинские компании плохо обслуживают кредиты потому, что в стране кризис, а не потому, что они с кем-то связаны.

Когда эксперты рассуждают о заемщиках, связанных с экс-акционерами банка, часто происходит удивительная подмена понятий. Звучит мысль о том, что банк выдал связанным лицам кредиты, и именно потому возникли проблемы с их возвратом. Это логическое заключение не выдерживает никакой критики.

Важно понимать, что сейчас практически все украинские предприятия плохо обслуживают свои кредиты. Это происходит потому, что в стране уже несколько лет длится глубокий экономический кризис. Если какое-то украинское предприятие перестало работать из-за войны на востоке Украины или прекратило экспорт из-за плохой конъюнктуры, оно перестает обслуживать кредиты независимо от того, связано оно с собственниками банка или нет.

Постулат 3. НБУ отменил международные стандарты определения связанных лиц и начал относить к связанным лицам всех подряд.

Давайте определимся с понятиями. Кто такие связанные лица? На этот счет в мире существуют четкие бухгалтерские стандарты МСФО.

Наш банк регулярно проходил аудит международных аудиторских компаний из большой четверки. Согласно последнему отчету от PricewaterhouseCoopers, доля кредитного портфеля, который приходился в нашем банке на связанные лица, составляла 17.7%.

Но в какой-то момент НБУ снова решил резко поменять правила игры. Регулятор объявил, что МСФО его не интересует, он будет самостоятельно, "экспертно" определять, какие лица называть связанными.

Но беда в том, что как только вы отказываетесь от международных стандартов, а начинаете определять "на глаз", кто связан, а кто нет, начинаются манипуляции.

"Эксперты" из НБУ начали относить к связанным предприятиям чуть ли не всех подряд, кто когда-либо ужинал с акционерами банка. Например, никто так и не смог объяснить, почему в список инсайдеров попал футбольный клуб "Динамо Киев".

Важно отметить, что четкость критериев определения связанных лиц в банковском бизнесе чрезвычайно важна. Ведь в таких слабых странах, как Украина, с коррумпированной судебной системой и 1001 способом обмануть кредитора, банки всегда пытаются получить как можно больше влияния на своих заемщиков (не зря, например, одним из условий кредитования ЕБРР является его существенное долевое участие в предприятии).

Для вашего развлечения приведем пример.

Несколько лет назад один европейский банк выдал кредит крупному днепропетровскому бизнесмену. В качестве залога банк получил здание. Затем бизнесмен провернул находчивую схему: он договорился с городским советом, и те поменяли адрес залогового здания, а прежний адрес получил какой-то сарай по соседству! Очень находчиво, согласитесь. И такие фокусы заемщики в нашей стране выполняют сплошь и рядом.

Именно поэтому украинские банки при выдаче кредитов стараются как можно больше контролировать заемщиков, чтобы они их не кинули, как бизнесмен в этом примере.

Насколько контролировать? Ровно настолько, насколько позволяют международные стандарты! Но когда эти международные стандарты отменяются, и вместо них начинается произвол, так и появляются нелепо высокие цифры по инсайдерскому кредитованию, которые так любит озвучивать НБУ.

Постулат 4. НБУ использовал рефинансирование, выданное ПриватБанку на покрытие оттока депозитов, как инструмент давления.

В 2014-2015 годах, с момента начала военных действий наш банк (как и все) испытал колоссальный отток депозитов. 63% оттока мы смогли покрыть за счет своих резервов, а 37% – за счет рефинансирования от НБУ (в свете этого задумайтесь, как нелепо звучит обвинение в том, что рефинансирование "вывели в офшоры").

С начала кризиса наш банк получил рефинансирование на сумму 30.2 млрд грн. Когда Гонтарева возглавила НБУ, она повысила кредитную ставку до 28-32% годовых! И это вместо того, чтобы, наоборот, поддержать банки в кризис, как это делают центробанки во всем мире!

Цинизм также заключался в том, что для других крупных банков ставка рефинансирования в 2016 году была снижена.

Согласно своему же постановлению НБУ должен был снизить ставку и для нашего банка, но под разными предлогами так это и не сделал. В итоге наш банк платил огромные проценты за кредит, который мы были вынуждены взять во время войны, выплатив в общей сложности на момент национализации 11.1 млрд грн тела кредита и 13.1 млрд процентов. А эти деньги, конечно, ой как помогли бы нашему банку во время этого кризиса.

Постулат 5. Государство инициировало ряд информационных атак, которые приводили к панике среди наших клиентов.

В течение двух последних лет наш банк пережил семь информационных атак на тему "ПриватБанк национализируют".

Каждая такая атака приводила к оттокам средств. из нашего банка. Последняя атака была спровоцирована Гонтаревой, когда она собрала на закрытое совещание ведущих банкиров и экспертов и рассказала им о том, что ПриватБанк могут национализировать, пустив, таким образом, очередную волну слухов, которую с удовольствием подхватили СМИ во главе с Интером.

В результате мы получили классическое самоисполняющееся пророчество. Наши клиенты начали изымать деньги в таком темпе, что пережить это уже было невозможно. Продолжение вы знаете.

После того, как мы поняли, что эта паника ставит под угрозу деньги наших клиентов, мы обратились к Министерству финансов с предложением о добровольной передаче банка.

Главный постулат. С приходом к власти, Гонтарева вела целенаправленную политику по уничтожению нашего банка.

Помимо приведенных в этой статье фактов, НБУ каждый день придумывал новые способы, как помешать нашей работе. Все это время наша команда занималась не тем, чтобы качественно обслуживать клиентов и бороться с кризисом, а тем, чтобы постоянно отбиваться от враждебно настроенного регулятора.

Зачем НБУ это делал? Мы не знаем. Первая версия заключается в том, что банк отобрали в рамках очередного передела собственности. Вторая версия заключается в том, что команда Гонтаревой искренне считала, что главная миссия НБУ состоит не в развитии экономики страны (например, путем стимулирования кредитования), а в "чистке" рынка.

Конечно, важную роль сыграло личное отношение Гонтаревой к Игорю Коломойскому. По Киеву ходят легенды о том, как сильно она его ненавидит, и как она давала понять, что готова на все, чтобы разрушить его бизнес.

Многие также часто ссылаются на то, что МВФ, ВБ и прочие международные организации приветствовали решение о национализации нашего банка. Мол, это якобы указывает на то, что все справедливо. Это ошибка. Все эти организации привыкли доверять данным от центральных банков. Вполне ожидаемо, что когда НБУ так откровенно манипулировал цифрами, наши международные партнеры с готовностью соглашались на вариант национализации.

Также заметим, что от этой политики НБУ в первую очередь выиграли банки с российским капиталом. Примечательно, что с момента начала войны против России доля капитала российских банков (включая "люксембургскую" Альфу) увеличилась почти в два раза.

Какими бы ни были мотивы руководства Нацбанка, своей цели они достигли.

Теперь, когда вы ознакомились с альтернативной точкой зрения на эти события, вам решать, кто прав в этой дискуссии.

Экс-правление ПриватБанка

УП

Опубліковано в Політика
Банківській системі України найбільше загрожує саме фінансовий стан ПриватБанку. Що доведеться робити з банком Коломойського якщо він не виконає умови Нацбанку

Новий рік обіцяє бути ненудним. Тема ПриватБанку і його майбутнього, яку донедавна тільки пошепки обговорювали фінансисти за склянкою віскі, виходить у публічну площину.

З одного боку, сам банк розвів неабияку активність на публіку. Кожен день виходить новина про те, що ПриватБанк щось десь підписав, уклав чи впровадив. І навіть виграв якийсь іноземний приз як рятівник української економіки.

З іншого боку, Національний Банк дедалі наполегливіше натякає, що в банківській системі є одна велика проблема. І не називає імені. Хоча між рядків усі можуть прочитати назву найбільшого українського банку.

Приводом для розмов про долю банку номер 1 стала програма докапіталізації. З тими банками, у яких виникли фінансові проблеми, Національний Банк укладав угоди. Банки зобов'язувалися закрити дірки в капіталі, а регулятор підтримував такі фінансові установи ліквідністю, видаючи їм рефінансування. Тільки ті банки, які зобов'язалися виправити плачевну ситуацію з власним капіталом, отримували фінансування.

І тільки-но вони переставали виконувати свої обіцянки, краник з рефінансуванням закривався. А в банк вводилася тимчасова адміністрація. А сама фінансова установа з часом виводилася з ринку.


Офіційні особи Нацбанку за останні кілька днів видали ряд тез, які дозволяють дійти висновку, що розмова про долю ПриватБанку йде серйозна. Зокрема, глава НБУ вперше публічно визнала, що вирішення питання докапіталізації банків є критично важливим для продовження співпраці з МВФ. Поряд з прийняттям адекватного бюджету.


Одночасно Національний Банк заявив, що основним ризиком для фінансової системи країни є проблеми з капіталом у окремих банків. Враховуючи, що зовсім недавно завершилася перевірка капіталізації топ-20 банків і тільки до одного банку (вгадайте до якого) залишилися питання,  можна зробити висновок, що банківській системі України найбільше загрожує саме фінансовий стан ПриватБанку.

І, нарешті, в щорічному звіті НБУ "Звіт про фінансову стабільність" Нацбанк показав цікаві цифри, помістивши в звіт графік "Оцінені кредитний ризики для груп банків".

Якщо вірити цифрам Нацбанку, то в групі 1 банків загальні проблеми з капіталом становлять 132 млрд грн. І проблеми ці, в основному, стосуються тільки одного конкретного банку. Адже потреби в капіталі інших банків, наприклад "Платинум банку", просто непорівнянні.

Кредитний ризик у випадку Приватбанку можна інтерпретувати як очікуваний збиток банку. Який має бути покритий резервами. І яких явно не вистачає. Звідки така потреба в резервах? Адже банк працює, має широку базу клієнтів і по праву вважається найбільш технологічним та інноваційним банком в Україні.

І тут починається найцікавіше. Якщо вірити самому банку, то проблем з капіталом у нього немає. Погані кредити становлять лише 14% від портфеля, а частка інсайдерських кредитів (позики пов'язаним особам) незначна.

І ось тут починаються розбіжності. Оскільки, судячи з усього, і в НБУ і в МВФ впевнені, що частка кредитів пов'язаним особам набагато вища.


Якщо вірити статті в BNE, авторитетному англомовному виданні, то 90% корпоративних кредитів надано пов'язаним особам. Так зазвичай працюють банки-пилососи в Україні, які збирають гроші у приватних осіб і роздають їх своїм компаніям.


А це означає, що якщо НБУ вірить у ці цифри, то ПриватБанку необхідно внести в капітал порівнянну суму. Або зменшити ризиковість кредитів, працюючи із заставами. До речі, верифікація капіталізації банку в основному і пов'язана з оцінкою тих таки застав. Адже можна сказати, що кредит у 100 млн. гривень, перекритий надійним активом, наприклад заводом, вартістю 150 млн. грн., але цей завод може виявитися трьома сараями, які не варті нічого.

І тут ми згадуємо, що в меморандумі з МВФ є цілих 2 сторінки, присвячені темі націоналізації великого системного банку. Якщо це, звісно, знадобиться. А враховуючи, що таких банків в Україні всього 3, і 2 з них жодним чином не можна націоналізувати, оскільки вони і так є державними, то ці сторінки описують поведінку з ПриватБанком.

У тому випадку, якщо він не виконає програму капіталізації. І там же, в меморандумі, передбачено можливість емісії ОВДП (держоблігації) на суму 166 млрд. грн для потреб у капіталізації банків і підтримки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У результаті, якщо очистити цю суму від потреби в капіталі держбанків і Фонду, то виходить сума, дуже близька до поточної оцінки "кредитного ризику" у звіті НБУ.

Регулятор не один раз обіцяв, що питання з перевіркою капіталізації банку буде закрите до кінця року. Як проблема може бути закрита? Є 2 шляхи. З одного боку, верифікація капіталізації може показати, що банк виконав умови капіталізації. І тоді банк залишається під ковпаком контролю до наступної дати перевірки виконання умов капіталізації.

А рушниця з меморандуму МВФ продовжить висіти на стіні, погрожуючи вистрілити в наступну звітну дату. Якщо ж верифікація покаже, що банк не виконує умови, то фінансова установа має бути націоналізована. Причому мова йде саме про націоналізацію. Такий великий системний банк не можна ліквідувати і навіть не можна залишати в підвішеному стані на довгий час.

Занадто боляче це буде для системи, з якої може початися відтік депозитів. Та й тиск на гривню буде сильним. Чи розуміють це в Нацбанку і МВФ? Зобов'язані розуміти. Та й рушниця висить на стіні вже дуже довго, що дозволяє очікувати, що підготовка до такого сценарію йде вже давно. А значить план повинен бути опрацьований до найдрібніших деталей.


Для людей важливо розуміти, що націоналізація, в якій би формі вона не проводилася, не загрожує вкладникам. Вони стануть вкладниками державного банку. На всю суму вкладу.


Проблеми виникнуть у пов'язаних осіб, виконувати зобов'язання перед якими у держави може не виникнути бажання. І у власників єврооблігацій Приватбанку. Яким доведеться заплатити високу ціну.

Як буде проходити процес націоналізації зараз сказати важко. Варіантів досить багато і вони можуть істотно відрізнятися технічно. У будь-якому випадку, у регулятора, а також інших зацікавлених осіб, очевидно настає час цейтноту. Час прийняття дуже складних рішень. Уникнути яких сторони намагалися максимально довго.

Адже вибір йде між поганим і дуже поганим розвитком ситуації. Адже поява в Україні ще одного державного банку, навіть під управління авторитетної міжнародної компанії (як це передбачено меморандумом з МВФ) не може радувати. Так само як і не може радувати ціна, яку доведеться заплатити українським платникам податків за вирішення проблеми.

Тим більше, важко повірити, що в української держави вийде отримати компенсацію з власників на 3-4 мільярди доларів. Але ховати в голову в пісок - теж поганий висновок. Який не допомагає ні страусам (нехай вони цього і не роблять в природі), ні політикам.

Тому що проблема, яка відкладається, зазвичай тільки збільшується в розмірах, а вічними бувають тільки єгипетські піраміди. І до кінця року залишається дуже мало часу. І дуже мало п'ятниць, за якими зазвичай і відбувається введення тимчасових адміністрацій в проблемні банки.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір

Опубліковано в Економіка

4 квітня ПриватБанк запустив принципово новий для України сервіс kub.pb.ua, що дозволить малому бізнесу та підприємцям залучати на свій розвиток гроші громадян і компаній, а жителям країни – вкладати кошти безпосередньо в український бізнес. Як повідомили в банку, за допомогою сервісу «Кредити українському бізнесу» будь-який легальний підприємець зможе розповісти про свій бізнес і залучити інвесторів для його розвитку. А учасники програми зможуть не тільки отримувати вищі відсотки на свої заощадження, але й бачити розвиток проекту, у який інвестували.

«Ми запустили цей проект, щоб допомогти підприємцям України, дати малому бізнесу та населенню можливість отримувати кредити швидко та прозоро, – говорить перший заступник Голови Правління ПриватБанку Олег Гороховський. – Ми віримо, що це буде потужний поштовх для розвитку малого бізнесу та самозайнятості в Україні, пожвавлення ринку кредитування та збільшення кількості робочих місць у країні. Ми зробили так, щоб кожен громадянин України (і не тільки України) міг зробити свій невеликий внесок у розвиток нашої економіки та хоч трохи відчути себе Джорджем Соросом або Ворреном Баффетом :)».

Зацікавлені в залученні інвестицій підприємці та підприємства (ресторани, булочні, шевські майстерні, фотостудії, магазини одягу та ін.) будуть виставляти на майданчику заявки на отримання фінансування до 300 тис. грн, причому в заявці можна не тільки представити бізнес і плани його розвитку, але й запропонувати додаткові бонуси та знижки для майбутніх інвесторів. Заявка на сайті «КУБ» буде активна протягом двох тижнів – якщо проект збере потрібну суму, вона буде перерахована власнику підприємства як платна позика.

«На нашому майданчику будь-який бажаючий може вигідно інвестувати гроші в чийсь бізнес, а будь-який підприємець – розповісти про себе та знайти інвестора для розвитку своєї справи, – говорить Олександр Ніколенко, керівник напряму «Малий і Середній бізнес» ПриватБанку. – Щоб Ваші вкладення були максимально захищені, наші провідні спеціалісти проводять ретельний відбір проектів для фінансування, ґрунтуючись в першу чергу на поточних характеристиках бізнесу та перспективах його розвитку, а не на заставах. Для гарантованого захисту всі вкладення також застраховані».

Доходи інвесторів у рамках нового проекту будуть вищі, ніж пропонують банківські депозити, за рахунок прямого інвестування в бізнес без посередництва самої фінустанови. Інвестиції можна перерахувати з будь-якої банківської картки, а дохід у розмірі 25% річних буде виплачуватися щомісяця на картку. При цьому ПриватБанк, як організатор майданчика, бере на себе зобов’язання перекредитувати позичальника в разі, якщо він зіткнеться з труднощами під час погашення кредиту інвестору, таким чином інвестор обов’язково отримає свої кошти назад.

Також усі позики в системі «КУБ», а відповідно, й інвестиції, будуть в повному обсязі застраховані страховою компанією «Інгосстрах».

 

Опубліковано в Новини партнерів

Успішна та взаємовигідна співпраця ПриватБанку та одиного із найбільших регіональних оптових постачальників паливно-мастильних матеріалів для сільськогосподарських підприємств області сприяє розвитку агропромислового комплексу Кіровоградщини.

Наразі кіровоградська компанія "Октан-Ойл" продовжила угоду з ПриватБанком про виділення овердрафтового кредиту загальним обсягом майже 1,3 млн грн.

 

Як повідомили в банку, компанія має намір використати отримані кредитні кошти на закупівлю палива з метою забезпечення аграріїв Кіровоградщини під час проведення посівної кампанії.

"ПриватБанк, з яким ми працюємо уже не один рік, не перестає дивувати чіткістю, доступністю, відкритістю та високою технологічністю, - говорить Юрій Ковальчук, директор підприємства. - Вітчизняний бізнес має серйозну фінансову підтримку зі строни Банку - можливість отримати фінансування на доступних умовах та без бюрократії, що архіважливо в умовах сьогодення.  Адже від оперативності та результативності нашої співпраці залежить якість підгтовки та проведення посівної кампанії господарствами регіону".

 

Як зазначили в банку, в рамках програми доступного кредитування економіки, кредитами банку вже користуються понад 146 тисяч компаній і підприємств.

 

"Ми  кредитуємо! Основним завданням для нас сьогодні є  надання допомогти вітчизняному бізнесу не просто вистояти, а розвиватись, іти вперед,  - говорить Ростислав Масло, директор Кіровоградської філії ПриватБанку. - Отримати нашу підтримку - доступний кредит і на вигідних умовах,  може будь-який наш корпоративний клієнт, для цього працює проста та прозора технологія кредитування. Для отримання необхідних коштів достатньо мати рахунок у нашому банку та користуватися іншими сучасними послугами".

 

Довідка:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКТАН-ОЙЛ» (м Знам'янка, Кіровоградська обл) працює на ринку з 2005 року і займається оптовими поставками паливно-мастильних матеріалів для сільськогосподарських підприємств області.

Опубліковано в Новини партнерів

Приват24 напередодні 14 лютого відкрив продаж подарункових карток. Тепер зробити чудовий подарунок можна за кілька кліків: вибрати магазин, номінал подарункової картки та підтвердити оплату своєю карткою.

 

«Gift Card завжди були гарним подарунком, але сучасна людина не хоче витрачати зайвий час на пошук магазинів для купівлі картки, тому сервіс замовлення та доставки Gift Card набув такої популярності, – зазначає заступник Голови Правління ПриватБанку Олександр Вітязь. – Зараз у Приват24 з’явився сервіс продажу цифрових карток, який у майбутньому стане визначальним трендом для цього ринку. Адже що може бути простіше, ніж купити Gift Card онлайн і відправити подарунок електронною поштою або через Sender?».

 

У Приват24 магазин Gift Card знаходиться в розділі «Усі послуги». Щоб оформити подарунок, оберіть магазин або торговельну марку, номінал подарункового сертифіката й оплатіть його своєю банківською карткою. Потім залишається придумати вітальний текст і не забути зазначити ім’я одержувача та його електронну пошту.

 

 

Опубліковано в Новини партнерів

ПриватБанк разом із провідними німецькими банками відкриває для корпоративних клієнтів нову програму фінансування поставок обладнання та товарів з Німеччини. Як повідомили в банку, нова програма відкриває можливості фінансування контрактів за поставками з Німеччини за рахунок ліній європейських банків строком до 1 року за ставкою 12% річних.

 

«У поточних ринкових умовах відсутності «чистих» кредитних ліній від іноземних банків для українського бізнесу, це унікальна можливість для клієнтів банку здійснювати поставки з Німеччини без відволікання коштів з обігу», – зазначив перший заступник голови правління ПриватБанку Володимир Яценко.

 

Сьогодні ПриватБанк обслуговує понад 620 тисяч корпоративних клієнтів і підприємців, надаючи можливістьцілодобового обслуговування, дистанційного банківського обслуговування та управління бухгалтерією.

Опубліковано в Новини партнерів

Кіровоградська філія ПриватБанку перерахувала 200 тис. грн на виготовлення розвантахувальних (тактичних) жилетів, пошитих за спеціальним індивідульним замовленням для військовослужбовців в/ч 0680, які несуть службу в зоні АТО.

“Потреба в тактичних жилетах існувала вже дуже давно, - розповідає Віталій Пікулін, начальник військової частини 0680, - без них неможливо в бою. В нашу першу ротацію в зону АТО діставали та купували їх самостійно, хто де міг, але їх якість бажала кращого, і вони вийшли з ладу через пару місяців. Дякуючи ПриватБанку ми отримали можливість замовити їх з якісного матеріалу та за індивідуальним дизайном. Для кожної військової спеціальності ми замовили окремий дизайн, відповідно до вимог професії - розвідника, снайпера чи десантника. Кожен з них носить спеціальне військове спорядження і потребує тих чи інших кишень та кріплень, відповідно до роду їх діяльності”.

Як повідомили у прес-службі ПриватБанку, благодійність вже стала стилем життя цієї фінансової установи. Турбота про армію вилилась у перерахування одноденного заробітку на благодійний рахунок, відправку не однієї сотні СМСок. Всі як один перерахували кошти на підтримку сімей загиблих співробітників. Лише за добу зібрали кошти для придбання засобів захисту та предметів особистої гігієни для мобілізованих співробітників ПриватБанку.

Клієнти та співробітники банку беруть активну участь у забезпеченні всім необхідним центрів тимчасового перебування біженців у Дніпропетровську. ПриватБанк та оператор мобільного зв’язку PEOPLEnet запросили українців приєднатися до благодійної ініціативи та передати непотрібні CDMA-телефони українським воїнам у зоні АТО.

Станом на 1 листопада на допомогу армії співробітниками ПриватБанку і його клієнтами зібрано понад 11 млн грн. Кошти спрямовані на закупівлю бронежилетів, іншої армійської амуніції бійцям АТО, медичного обладнання та медикаментів для військових госпіталів. Підтримати бійців можна, перерахувавши гроші через банкомат або термінал самообслуговування ПриватБанку, Інтернет-банк Приват24 або сайт банку. Мінімальна сума благодійних внесків - без обмежень.

ПриватБанк виступив із ініціативою координації роботи численних волонтерських груп та незалежних волонтерів. Для цього створено спеціальну інтернет-сторінку http://Pb.ua/canhelp, де волонтери та постачальники продукції можуть залишити інформацію про необхідні товари та умови їх поставки.

Нагадаємо, ПриватБанк ще на початку травня першим з українських банків скасував нарахування процентів за кредитами воїнам і позичальникам, яких мобілізовано в українську армію. Також ПриватБанк оголосив про списання штрафів і пені позичальникам, які проживають у населених пунктах у зоні АТО.


Розвантажувальний жилет військової екіпіровки (тактичний жилет) - елемент спорядження (екіпірування) військовослужбовців, в основному стрільців піхоти (і її різновидів - повітряно-десантні війська, морська піхота). Являє собою жилет з великою кількістю спеціальних кишень або кріплень. Призначений для комфортного носіння зброї, магазинів до нього, гранат, фляги, медичного пакета, аптечки і т.п. для зручного діставання з метою швидкого їх застосування. 

Опубліковано в Новини партнерів
Сторінка 1 з 2

Додаткова інформація