Найбільший банк України – "ПриватБанк" – уже півроку як державний. Що з ним трапилось насправді? Чому в банку, клієнтом якого був кожен другий українець, утворилась величезна діра у майже 150 мільярдів гривень? У Нацбанку та Мінфіні заявили, що структури вже колишніх приватних акціонерів – олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – немов пилосос залучали гроші населення і мільярдами виводили на пов’язані із собою фірми. Утім, досі не було оприлюднено жодних документальних підтверджень цього, а самі акціонери заявляли, що стали жертвами владного свавілля. "Схемам" вдалось отримати доступ до матеріалів аудиту банку, проведеного незалежними аудиторами Ernst&Young. Як 110 мільярдів гривень перед націоналізацією "ПриватБанку" були виведені на низку фірм, що існують лише на папері, з'ясовували журналісти програми "Схеми", спільного проекту Радіо Свобода та каналу "UA:Перший".

"ПриватБанк" – найбільший банк України. Він обслуговує понад 20 мільйонів українців, півмільйона фізичних осіб-підприємців та 700 тисяч корпоративних клієнтів. Займає перше місце за кількістю банкоматів і терміналів самообслуговування, а також за часткою ринку депозитів.

До націоналізації його бенефіціарними власниками були олігархи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, які прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій. Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Пізно ввечері 18 грудня 2016 року міністр фінансів України Олександр Данилюк та голова Національного банку Валерія Гонтарева зібрали журналістів у будинку уряду, щоб оголосити про націоналізацію "ПриватБанку". "Уряд ухвалив дуже важливе, виважене та відповідальне рішення про входження держави до капіталу "ПриватБанку". Відтепер банк належить державі в особі Міністерства фінансів", – заявив тоді Данилюк.

Націоналізація "ПриватБанку" відбувалася в кілька етапів. Спочатку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів до нього тимчасову адміністрацію, а потім продав усі сто відсотків його акцій Міністерству фінансів за умовну одну гривню. Для того, щоб покрити діру в капіталі у майже 150 мільярдів гривень, Мінфін вніс державні облігації на суму 116 мільярдів гривень, а решту вдалося покрити завдяки коштам, які зберігали у "ПриватБанку" пов'язані з колишніми акціонерами та керівництвом фірми особи.

Чому ж це все стало можливим? Як трапилось, що цей, здавалося б, успішний бізнес довелося націоналізувати?

Власники-олігархи VS держава: прірва у поглядах

У Нацбанку вважають, що причиною націоналізації стала роздача мільярдних кредитів пов'язаним із акціонерами фірмам, які не в змозі повернути гроші.

"Понад 97 відсотків корпоративного портфелю, який становив 150 мільярдів гривень на 1 квітня 2015 року, – були кредити, пов’язаним із акціонерами компаніям", – повідомила Валерія Гонтарева. Пізніше вона уточнила, що не 97 відсотків, а всі 100.

Однак у самому "Приваті" не згодні з такою думкою регулятора і вважають, що націоналізація стала вимушеним кроком, пов'язаним з інформаційною атакою. На їхню думку, повідомлення про проблеми в банку призвели до того, що упродовж декількох тижнів клієнти знімали по 2 мільярди гривень щодня – такого не спостерігалося навіть у період активних бойових дій на сході України.

"Та інформаційна атака, яка пішла на банк в останні два тижні, багато в чому визначила поведінку нашу та наше рішення, яке було пов'язане з націоналізацією", – заявив голова правління "ПриватБанку" (1997-2016 роки) Олександр Дубілет на першій прес-конференції після націоналізації банку.

Ігор Коломойський взагалі заявив, що "ПриватБанк" став жертвою свавілля Нацбанку.

"У "ПриватБанку" був збалансований забезпечений кредитний портфель, що підтверджується міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував усе нові й нові способи штучного зниження капіталізації банку. Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 мільярдів гривень, 97 відсотків пов'язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільної зміни облікової політики", – йшлося в заяві Коломойського на підконтрольному йому сайті ТСН.ua.

"Схеми" вирішили розібратись, що ж відбулось насправді та чи існують докази, що колишні власники справді вивели з банку десятки мільярдів напередодні націоналізації.

Мільярдери на папері

Журналістам програми "Схеми" вдалось отримати доступ до підготованого аудиторською фірмою Ernst&Young проекту аналізу фінансово-господарської діяльності "ПриватБанку". Це останній перед націоналізацією незалежний звіт, який показав реальний стан його справ. Документ від 22 листопада 2016 року має гриф "Конфіденційно, для обмеженого використання". Але юристи з медіа-права вважають, що ця інформація є предметом суспільного інтересу, тому може бути опублікована.

Той самий аналіз, який вдалося отримати журналістам

Той самий аналіз, який вдалося отримати журналістам.

"Головна підстава для оприлюднення – те, що право громадян знати інформацію, яка стосується тепер уже державного банку, про витрачання великої кількості грошей, про потенційні зловживання цими коштами, переважає інтереси захисту цієї інформації", – говорить директор ГО "Центр демократії та верховенства права" Тарас Шевченко.

Журналісти звернулися до Ernst&Young із проханням підтвердити або спростувати справжність документа і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. Але фахівець зі зв'язків з громадськістю Ольга Данченкова, посилаючись на внутрішню політику фірми, відмовилася від коментарів.

Згідно з документом, аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили: на 1 квітня 2015 року ризик неповернення кредитів вимірювався у сумі понад 82 мільярди гривень, а вже станом на 1 жовтня 2016 року цифра збільшилася до понад 139 мільярдів гривень.

Відповідно до документа, "ПриватБанк" провів реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170 попередніх позичальників була переведена на понад 30 нових, які стали винні банку понад 110 мільярдів гривень. Для порівняння – це бюджет Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ разом взятий. І що ж це за фірми?

Фірми-боржники: керівників та засновників не знайти

За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів, і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити у "ПриватБанку" і як вони планують розраховуватися.

У Борисполі, що за 35 кілометрів від Києва, зареєстровано одразу три фірми, на яких "висить" майже 9,5 мільярда гривень кредитів. Офіс однієї з них – "Арготрейд Лтд", яка винна понад 4,5 мільярда гривень "ПриватБанку", розташований у будівлі станції техобслуговування та автомийки. Щоправда, наразі там кімнату знімає вже інша компанія – "Болонья компані". І крім двох столів, двох стільців та старого ноутбука там нічого немає.

Офіс "Арготрейд Лтд" вмістився у маленькій напівпорожній кімнатці

Офіс "Арготрейд Лтд" вмістився у маленькій напівпорожній кімнатці.

Інша фірма – "Бізнеспром Інвест", яка винна "ПриватБанку" понад 4,4 мільярда гривень, має офіс за адресою масової реєстрації.

Офіс "Бізнеспром Інвест" був зачинений у робочі години

Офіс "Бізнеспром Інвест" був зачинений у робочі години.

Фірма "Фіто-Пром Еволюшн", яка винна "ПриватБанку" майже півмільярда гривень, також орендує одну кімнату, в якій є лише два столи та декілька стільців.

Офіс "Фіто-Пром Еволюшн" виглядав, м'яко кажучи, скромно

Офіс "Фіто-Пром Еволюшн" виглядав, м'яко кажучи, скромно.

Фірма "Лекс грант", яка заборгувала "ПриватБанку" понад 4 мільярди гривень, зареєстрована у квартирі звичайного житлового будинку в Києві. Двері журналістам ніхто не відчинив. Сусідка розповіла, що давно нікого не бачила там.

Оскільки журналісти не застали жодного керівника фірми на робочому місці, вони поїхали до одного з них додому. У селищі міського типу Згурівка, що на Київщині, зареєстрований Юрій Понько – засновник та керівник фірми "Тріумф 15", яка має повернути "ПриватБанку" понад 4,3 мільярда гривень. Журналістам "Схем" вдалося поспілкуватися з його матір'ю. Вона розповіла, що він давно живе в Маріуполі.

Мати Юрія Понька, керівника "Тріумф 15"

Мати Юрія Понька, керівника "Тріумф 15"

Схожа ситуація і в інших регіонах. У Львові за адресою заправки "Укрнафти" зареєстровані дві фірми: "Софт-Альянс" та "Айлант Сервіс", які винні "ПриватБанку" понад 7 мільярдів гривень. У Запоріжжі, також на заправці, зареєстрована фірма "Бізнес пром інновація", яка заборгувала "ПриватБанку" понад 4,5 мільярда гривень. Таку ж суму винна "ПриватБанку" фірма "Прем'єр бізнес брук", яка зареєстрована в Харкові в житловій багатоповерхівці.

У Запоріжжі на автомобільній заправці зареєстрована фірма "Бізнес пром інновація"

У Запоріжжі на автомобільній заправці зареєстрована фірма "Бізнес пром інновація"

Журналістам не вдалося поспілкуватися з жодним засновником чи керівником фірм, на яких "висять" мільярдні борги. За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються. За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників журналісти нікого не застали.

Про що це може свідчити? Дані цих осіб використали без їхнього відома чи вони свідомо зголосилися представляти фірми, які винні мільярди гривень "ПриватБанку"? Чому менеджмент "Привату", збираючи гроші населення, згодом видавав мільярдні кредити маловідомим або новоствореним фірмам? Це робилося за згодою акціонерів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова чи вони про це не знали? І чи є тут провина менеджменту?

Журналісти "Схем" звернулися до вже колишніх його акціонерів – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також екс-голови правління банку Олександра Дубілета. Ніхто з них не висловив бажання прокоментувати виданню зазначені факти.

За борги фірм-бульбашок розраховуватимуться звичайні громадяни?

Виходить, що коли банк був приватним, він роздав понад 100 мільярдів гривень фірмам-бульбашкам. А зараз ті винні гроші вже державному "ПриватБанку". І якщо не повернуть, то за них розрахуються звичайні громадяни – платники податків, тому що держава вже влила в установу Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму понад 100 мільярдів гривень, щоб він не збанкрутував.

"Виникає запитання: хто буде компенсувати державі вартість ОВДП, влитих у капітал "ПриватБанку"? Тому що це гроші платників податків і вони повинні бути компенсовані", – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран.

У Нацбанку кажуть, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти –до 1 липня. "Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній "ПриватБанку" – Міністерство фінансів, менеджмент "ПриватБанку", його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку", – заявила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Олександр Шлапак, який очолив "ПриватБанк" після його націоналізації, від коментарів відмовився, зазначивши: "До оприлюднення результату аудиту та завершення внутрішнього розслідування не вважаю відповідальним щось коментувати".

Чи покарають винних у банкрутстві "ПриватБанку"?

Чому "ПриватБанк" не націоналізували раніше, коли "діра" в балансі була меншою? Економісти вважають, що це має стати предметом окремого розслідування.

"Я впевнений, що фахівці Нацбанку прекрасно знали (тому що весь ринок знав) про бізнес-модель функціонування "ПриватБанку", але чому вони покривали її? Я думаю, що тут окреме розслідування потрібно проводити. Чому в 2015 році не було ухвалено такого рішення, не зрозуміло. Якщо в 2015 році збиток, який мали завдати націоналізація або банкрутство "ПриватБанку", орієнтовно становив би 80 мільярдів гривень, то в результаті він може вирости до 150 мільярдів гривень", – вважає Ерік Найман.

Економіст Ерік Найман

Економіст Ерік Найман

За три роки з банківського ринку України були виведені близько 90 банків. І поки що жоден керівник або власник не є покараним за свідоме доведення своєї установи до банкрутства.

Так само відкрите питання, чи будуть покарані ті, хто довів до банкрутства "ПриватБанк", видаючи мільярдні позики фірмам-бульбашкам. Поки за це розраховуються українські платники податків.

 

Радіо Свобода

Опубліковано в Економіка

Страна начала потихоньку отходить от новости о национализации ПриватБанка, и пришло время разобраться, что привело правительство к этому решению.

До последнего времени вся аналитика, циркулирующая в СМИ и соцсетях на эту тему, была однобокой, ведь в ней не была представлена точка зрения собственников и менеджмента ПриватБанка (теперь уже экс-).

Почему мы молчали? Дело в том, что любое наше заявление на эту тему тут же приводило бы к панике среди Клиентов, и только злило бы НБУ.

Но сейчас, когда мы почти закончили хлопоты по передаче банка новому собственнику, пришло время собраться мыслями и донести до общества нашу точку зрения, что произошло.

Постулат 1. "Дырка 148 млрд" образовалась не в результате вывода денег, а резкого и, как мы считаем, неоправданного изменения правил игры от НБУ.

Выражение "дырка 148 миллиардов" превратилось в клише, которое многие повторяют, не понимая суть этой цифры.

Часто звучит мысль о том, что акционеры вывели эту астрономическую сумму за границу (возможно, кто-то даже представляет, как Коломойский с подельниками пересекают границу ночью с килограммами налички на тачке).

В результате этого изменения (которое, кстати, вступает в силу только 1 января 2017 года) наш банк потерял право учитывать залоги общей стоимостью 142.8 млрд грн. Причем эта стоимость была подтверждена независимыми оценщиками, уполномоченными НБУ.

В чем суть этих изменений? НБУ разрешил считать залогами только то имущество, которое можно оформить в ипотеку (примерно так же, как хрущевку в спальном районе).

Давайте разберем конкретный пример.

Одним из наших заемщиков являлось предприятие, которое по оценке независимых оценщиков, стоило около 6 млрд грн. Заемщику принадлежало 75% этого предприятия, 25% принадлежало государству. Таким образом, стоимость этого залога составляла 6 млрд * 75% = 4.5 млрд грн.

Но после резких изменений правил игры этот залог стал стоить ноль…

Если учесть, что в Украине практически нет крупных предприятий, которые на 100% принадлежали бы одному собственнику (а для заключения ипотеки нужно согласие всех собственников), то можно сказать, что НБУ сделал невозможным учитывать абсолютное большинство объектов в нашей стране.

Но даже если какие-то объекты принадлежали нашим заемщикам на 100%, НБУ и тут находил способы, как признать эти залоги недействительными.

Например, одним из наших залогов являлся стадион Днепр-Арена. В свое время на его строительство было потрачено более 1 млрд грн, а независимые оценщики оценили его текущую стоимость в ~850 млн грн. Однако НБУ признал стоимость этого залога также в ноль! Почему? "А вы все равно не найдете на него сейчас покупателя!", –  говорит регулятор.

Что ж, с тем, что в Украине нынче сложно находить покупателей, никто не спорит (наш президент, например, тоже говорит, что не может продать свои предприятия из-за плохой конъюнктуры). Но ведь, согласитесь, по такому принципу можно обнулить практически все залоги?

Мы привели только два примера удивительно безответственного подхода НБУ к тому, как правильно оценивать залоговое имущество банков. Эксперты сходятся во мнении, что эти резкие изменения НБУ предпринял специально против нашего банка. Регулятора не остановило даже то, что попутно он сделал практически невозможным кредитование бизнеса любыми банками в нашей стране.

Постулат 2. Украинские компании плохо обслуживают кредиты потому, что в стране кризис, а не потому, что они с кем-то связаны.

Когда эксперты рассуждают о заемщиках, связанных с экс-акционерами банка, часто происходит удивительная подмена понятий. Звучит мысль о том, что банк выдал связанным лицам кредиты, и именно потому возникли проблемы с их возвратом. Это логическое заключение не выдерживает никакой критики.

Важно понимать, что сейчас практически все украинские предприятия плохо обслуживают свои кредиты. Это происходит потому, что в стране уже несколько лет длится глубокий экономический кризис. Если какое-то украинское предприятие перестало работать из-за войны на востоке Украины или прекратило экспорт из-за плохой конъюнктуры, оно перестает обслуживать кредиты независимо от того, связано оно с собственниками банка или нет.

Постулат 3. НБУ отменил международные стандарты определения связанных лиц и начал относить к связанным лицам всех подряд.

Давайте определимся с понятиями. Кто такие связанные лица? На этот счет в мире существуют четкие бухгалтерские стандарты МСФО.

Наш банк регулярно проходил аудит международных аудиторских компаний из большой четверки. Согласно последнему отчету от PricewaterhouseCoopers, доля кредитного портфеля, который приходился в нашем банке на связанные лица, составляла 17.7%.

Но в какой-то момент НБУ снова решил резко поменять правила игры. Регулятор объявил, что МСФО его не интересует, он будет самостоятельно, "экспертно" определять, какие лица называть связанными.

Но беда в том, что как только вы отказываетесь от международных стандартов, а начинаете определять "на глаз", кто связан, а кто нет, начинаются манипуляции.

"Эксперты" из НБУ начали относить к связанным предприятиям чуть ли не всех подряд, кто когда-либо ужинал с акционерами банка. Например, никто так и не смог объяснить, почему в список инсайдеров попал футбольный клуб "Динамо Киев".

Важно отметить, что четкость критериев определения связанных лиц в банковском бизнесе чрезвычайно важна. Ведь в таких слабых странах, как Украина, с коррумпированной судебной системой и 1001 способом обмануть кредитора, банки всегда пытаются получить как можно больше влияния на своих заемщиков (не зря, например, одним из условий кредитования ЕБРР является его существенное долевое участие в предприятии).

Для вашего развлечения приведем пример.

Несколько лет назад один европейский банк выдал кредит крупному днепропетровскому бизнесмену. В качестве залога банк получил здание. Затем бизнесмен провернул находчивую схему: он договорился с городским советом, и те поменяли адрес залогового здания, а прежний адрес получил какой-то сарай по соседству! Очень находчиво, согласитесь. И такие фокусы заемщики в нашей стране выполняют сплошь и рядом.

Именно поэтому украинские банки при выдаче кредитов стараются как можно больше контролировать заемщиков, чтобы они их не кинули, как бизнесмен в этом примере.

Насколько контролировать? Ровно настолько, насколько позволяют международные стандарты! Но когда эти международные стандарты отменяются, и вместо них начинается произвол, так и появляются нелепо высокие цифры по инсайдерскому кредитованию, которые так любит озвучивать НБУ.

Постулат 4. НБУ использовал рефинансирование, выданное ПриватБанку на покрытие оттока депозитов, как инструмент давления.

В 2014-2015 годах, с момента начала военных действий наш банк (как и все) испытал колоссальный отток депозитов. 63% оттока мы смогли покрыть за счет своих резервов, а 37% – за счет рефинансирования от НБУ (в свете этого задумайтесь, как нелепо звучит обвинение в том, что рефинансирование "вывели в офшоры").

С начала кризиса наш банк получил рефинансирование на сумму 30.2 млрд грн. Когда Гонтарева возглавила НБУ, она повысила кредитную ставку до 28-32% годовых! И это вместо того, чтобы, наоборот, поддержать банки в кризис, как это делают центробанки во всем мире!

Цинизм также заключался в том, что для других крупных банков ставка рефинансирования в 2016 году была снижена.

Согласно своему же постановлению НБУ должен был снизить ставку и для нашего банка, но под разными предлогами так это и не сделал. В итоге наш банк платил огромные проценты за кредит, который мы были вынуждены взять во время войны, выплатив в общей сложности на момент национализации 11.1 млрд грн тела кредита и 13.1 млрд процентов. А эти деньги, конечно, ой как помогли бы нашему банку во время этого кризиса.

Постулат 5. Государство инициировало ряд информационных атак, которые приводили к панике среди наших клиентов.

В течение двух последних лет наш банк пережил семь информационных атак на тему "ПриватБанк национализируют".

Каждая такая атака приводила к оттокам средств. из нашего банка. Последняя атака была спровоцирована Гонтаревой, когда она собрала на закрытое совещание ведущих банкиров и экспертов и рассказала им о том, что ПриватБанк могут национализировать, пустив, таким образом, очередную волну слухов, которую с удовольствием подхватили СМИ во главе с Интером.

В результате мы получили классическое самоисполняющееся пророчество. Наши клиенты начали изымать деньги в таком темпе, что пережить это уже было невозможно. Продолжение вы знаете.

После того, как мы поняли, что эта паника ставит под угрозу деньги наших клиентов, мы обратились к Министерству финансов с предложением о добровольной передаче банка.

Главный постулат. С приходом к власти, Гонтарева вела целенаправленную политику по уничтожению нашего банка.

Помимо приведенных в этой статье фактов, НБУ каждый день придумывал новые способы, как помешать нашей работе. Все это время наша команда занималась не тем, чтобы качественно обслуживать клиентов и бороться с кризисом, а тем, чтобы постоянно отбиваться от враждебно настроенного регулятора.

Зачем НБУ это делал? Мы не знаем. Первая версия заключается в том, что банк отобрали в рамках очередного передела собственности. Вторая версия заключается в том, что команда Гонтаревой искренне считала, что главная миссия НБУ состоит не в развитии экономики страны (например, путем стимулирования кредитования), а в "чистке" рынка.

Конечно, важную роль сыграло личное отношение Гонтаревой к Игорю Коломойскому. По Киеву ходят легенды о том, как сильно она его ненавидит, и как она давала понять, что готова на все, чтобы разрушить его бизнес.

Многие также часто ссылаются на то, что МВФ, ВБ и прочие международные организации приветствовали решение о национализации нашего банка. Мол, это якобы указывает на то, что все справедливо. Это ошибка. Все эти организации привыкли доверять данным от центральных банков. Вполне ожидаемо, что когда НБУ так откровенно манипулировал цифрами, наши международные партнеры с готовностью соглашались на вариант национализации.

Также заметим, что от этой политики НБУ в первую очередь выиграли банки с российским капиталом. Примечательно, что с момента начала войны против России доля капитала российских банков (включая "люксембургскую" Альфу) увеличилась почти в два раза.

Какими бы ни были мотивы руководства Нацбанка, своей цели они достигли.

Теперь, когда вы ознакомились с альтернативной точкой зрения на эти события, вам решать, кто прав в этой дискуссии.

Экс-правление ПриватБанка

УП

Опубліковано в Політика
Банківській системі України найбільше загрожує саме фінансовий стан ПриватБанку. Що доведеться робити з банком Коломойського якщо він не виконає умови Нацбанку

Новий рік обіцяє бути ненудним. Тема ПриватБанку і його майбутнього, яку донедавна тільки пошепки обговорювали фінансисти за склянкою віскі, виходить у публічну площину.

З одного боку, сам банк розвів неабияку активність на публіку. Кожен день виходить новина про те, що ПриватБанк щось десь підписав, уклав чи впровадив. І навіть виграв якийсь іноземний приз як рятівник української економіки.

З іншого боку, Національний Банк дедалі наполегливіше натякає, що в банківській системі є одна велика проблема. І не називає імені. Хоча між рядків усі можуть прочитати назву найбільшого українського банку.

Приводом для розмов про долю банку номер 1 стала програма докапіталізації. З тими банками, у яких виникли фінансові проблеми, Національний Банк укладав угоди. Банки зобов'язувалися закрити дірки в капіталі, а регулятор підтримував такі фінансові установи ліквідністю, видаючи їм рефінансування. Тільки ті банки, які зобов'язалися виправити плачевну ситуацію з власним капіталом, отримували фінансування.

І тільки-но вони переставали виконувати свої обіцянки, краник з рефінансуванням закривався. А в банк вводилася тимчасова адміністрація. А сама фінансова установа з часом виводилася з ринку.


Офіційні особи Нацбанку за останні кілька днів видали ряд тез, які дозволяють дійти висновку, що розмова про долю ПриватБанку йде серйозна. Зокрема, глава НБУ вперше публічно визнала, що вирішення питання докапіталізації банків є критично важливим для продовження співпраці з МВФ. Поряд з прийняттям адекватного бюджету.


Одночасно Національний Банк заявив, що основним ризиком для фінансової системи країни є проблеми з капіталом у окремих банків. Враховуючи, що зовсім недавно завершилася перевірка капіталізації топ-20 банків і тільки до одного банку (вгадайте до якого) залишилися питання,  можна зробити висновок, що банківській системі України найбільше загрожує саме фінансовий стан ПриватБанку.

І, нарешті, в щорічному звіті НБУ "Звіт про фінансову стабільність" Нацбанк показав цікаві цифри, помістивши в звіт графік "Оцінені кредитний ризики для груп банків".

Якщо вірити цифрам Нацбанку, то в групі 1 банків загальні проблеми з капіталом становлять 132 млрд грн. І проблеми ці, в основному, стосуються тільки одного конкретного банку. Адже потреби в капіталі інших банків, наприклад "Платинум банку", просто непорівнянні.

Кредитний ризик у випадку Приватбанку можна інтерпретувати як очікуваний збиток банку. Який має бути покритий резервами. І яких явно не вистачає. Звідки така потреба в резервах? Адже банк працює, має широку базу клієнтів і по праву вважається найбільш технологічним та інноваційним банком в Україні.

І тут починається найцікавіше. Якщо вірити самому банку, то проблем з капіталом у нього немає. Погані кредити становлять лише 14% від портфеля, а частка інсайдерських кредитів (позики пов'язаним особам) незначна.

І ось тут починаються розбіжності. Оскільки, судячи з усього, і в НБУ і в МВФ впевнені, що частка кредитів пов'язаним особам набагато вища.


Якщо вірити статті в BNE, авторитетному англомовному виданні, то 90% корпоративних кредитів надано пов'язаним особам. Так зазвичай працюють банки-пилососи в Україні, які збирають гроші у приватних осіб і роздають їх своїм компаніям.


А це означає, що якщо НБУ вірить у ці цифри, то ПриватБанку необхідно внести в капітал порівнянну суму. Або зменшити ризиковість кредитів, працюючи із заставами. До речі, верифікація капіталізації банку в основному і пов'язана з оцінкою тих таки застав. Адже можна сказати, що кредит у 100 млн. гривень, перекритий надійним активом, наприклад заводом, вартістю 150 млн. грн., але цей завод може виявитися трьома сараями, які не варті нічого.

І тут ми згадуємо, що в меморандумі з МВФ є цілих 2 сторінки, присвячені темі націоналізації великого системного банку. Якщо це, звісно, знадобиться. А враховуючи, що таких банків в Україні всього 3, і 2 з них жодним чином не можна націоналізувати, оскільки вони і так є державними, то ці сторінки описують поведінку з ПриватБанком.

У тому випадку, якщо він не виконає програму капіталізації. І там же, в меморандумі, передбачено можливість емісії ОВДП (держоблігації) на суму 166 млрд. грн для потреб у капіталізації банків і підтримки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У результаті, якщо очистити цю суму від потреби в капіталі держбанків і Фонду, то виходить сума, дуже близька до поточної оцінки "кредитного ризику" у звіті НБУ.

Регулятор не один раз обіцяв, що питання з перевіркою капіталізації банку буде закрите до кінця року. Як проблема може бути закрита? Є 2 шляхи. З одного боку, верифікація капіталізації може показати, що банк виконав умови капіталізації. І тоді банк залишається під ковпаком контролю до наступної дати перевірки виконання умов капіталізації.

А рушниця з меморандуму МВФ продовжить висіти на стіні, погрожуючи вистрілити в наступну звітну дату. Якщо ж верифікація покаже, що банк не виконує умови, то фінансова установа має бути націоналізована. Причому мова йде саме про націоналізацію. Такий великий системний банк не можна ліквідувати і навіть не можна залишати в підвішеному стані на довгий час.

Занадто боляче це буде для системи, з якої може початися відтік депозитів. Та й тиск на гривню буде сильним. Чи розуміють це в Нацбанку і МВФ? Зобов'язані розуміти. Та й рушниця висить на стіні вже дуже довго, що дозволяє очікувати, що підготовка до такого сценарію йде вже давно. А значить план повинен бути опрацьований до найдрібніших деталей.


Для людей важливо розуміти, що націоналізація, в якій би формі вона не проводилася, не загрожує вкладникам. Вони стануть вкладниками державного банку. На всю суму вкладу.


Проблеми виникнуть у пов'язаних осіб, виконувати зобов'язання перед якими у держави може не виникнути бажання. І у власників єврооблігацій Приватбанку. Яким доведеться заплатити високу ціну.

Як буде проходити процес націоналізації зараз сказати важко. Варіантів досить багато і вони можуть істотно відрізнятися технічно. У будь-якому випадку, у регулятора, а також інших зацікавлених осіб, очевидно настає час цейтноту. Час прийняття дуже складних рішень. Уникнути яких сторони намагалися максимально довго.

Адже вибір йде між поганим і дуже поганим розвитком ситуації. Адже поява в Україні ще одного державного банку, навіть під управління авторитетної міжнародної компанії (як це передбачено меморандумом з МВФ) не може радувати. Так само як і не може радувати ціна, яку доведеться заплатити українським платникам податків за вирішення проблеми.

Тим більше, важко повірити, що в української держави вийде отримати компенсацію з власників на 3-4 мільярди доларів. Але ховати в голову в пісок - теж поганий висновок. Який не допомагає ні страусам (нехай вони цього і не роблять в природі), ні політикам.

Тому що проблема, яка відкладається, зазвичай тільки збільшується в розмірах, а вічними бувають тільки єгипетські піраміди. І до кінця року залишається дуже мало часу. І дуже мало п'ятниць, за якими зазвичай і відбувається введення тимчасових адміністрацій в проблемні банки.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір

Опубліковано в Економіка

В Кіровограді квитки на поїзд можна придбати у будь-якому відділенні ПриватБанку. Так звані залізничні “каси” тепер розмістились у кожному відділенні Банку. Тут можна придбати квиток на поїзд у будь-якому напрямку. Крім того, отримані квитки є дійсними і обмінювати їх у касах залізниці не потрібно. Як повідомили в банку, самостійно купити квиток на поїзд може будь-який житель України, незалежно від того, є він клієнтом банку чи ні. Сервіс працює стабільно і на сьогодні є найшвидшим та чи не найзручнішим способом придбання квитків на поїзд.
Тепер жителям області не потрібно добиратись до залізничного вокзалу заради придбання квитка, досить звернутись до найближчого відділення ПриватБанку.

“Швидко, зручно, і головне - легко можна придбати квитки на будь-які поїзди у будь-яких напрямках і в будь-якому відділенні ПриватБанку, - розповідає Олексій Харін, керівник Бізнесу платежів Кіровоградського регіонального управління ПриватБанку. - Ви уникаєте неприємних черг, суєти вокзалів, заклопотаних касирів, при цьому в наших відділеннях можна вибрати квитки на будь-яке вільне місце в будь-якому вагоні поїзду і робити це досить зручно, маючи перед очима схематично зображені поїзди та зазначені вільні місця”.

У відділеннях ПриватБанку залізничні квитки продаються як за попереднім продажем за 45 днів, так і в день поїздки. Оплатити квиток можна готівкою або пластиковою карткою. Після бронювання і оплати клієнт отримує “звичайний” квиток із зазначенням напрямку, дати і часу поїздки, вартості квитка, який не потрібно ні підтверджувати, ні міняти.

Майже 2,5 тис квитків було придбано у відділеннях Кіровоградщини за останні три місяці.

Крім відділень, залізничні квитки можна купити в терміналах самообслуговування, через Інтернет у системі Приват24, і навіть за телефоном - для цього ПриватБанк запровадив спеціальний сервіс продажу проїзних документів за коротким мобільним номером 3700. Крім залізничних квитків, у ПриватБанку можна вільно купити квитки на автобус і літак у будь-якому напрямку по Україні та за кордон.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Сервіс “Оплата частинами” ПриватБанку став доступним і жителям міста Знам’янки. Взуттєвий магазин “Зіркова пара”, що по вул. Фрунзе, 77ж, став партнером ПриватБанку та подарував своїм клієнтам можливість купувати якісне взуття, оплачуючи його вартість частинами, без відсотків та переплат.

Програма ПриватБанку “Оплата частинами” впевнено завойовує прихильників на території Кіровоградщини. Все більше підприємств торгівельно-сервісної мережі всіх районних центрів області приєднуются до цього найзручнішого сервісу ПриватБанку.

Відтепер і жителі Знам’янки, власники карток ПриватБанку, можуть дозволити собі купувати якісне, сучасне, стильне взуття, не переймаючись його вартістю. Клієнти магазину “Зіркова пара” можуть придбати дорогі товари і оплачувати їх частинами протягом 6 місяців, не переплачуючи при цьому ні копійки.

За допомогою сервісу “Оплата частинами” ПриватБанку суму будь-якої покупки можна розділити на рівні частини. Кредит оформляється автоматично просто біля каси, а договором з усіма необхідними реквізитами при цьому стає чек. За умови своєчасного внесення всіх платежів користування кредитом для покупця безкоштовне. Щоб дізнатися про доступну суму на купівлі в розстрочку, клієнту достатньо надіслати SMS на номер 10060 із текстом chast.

«Наше місто не таке вже й велике, не промислове, відповідно доходи городян не завжди дозволяють придбати якісне, а значить не дешеве взуття, - розповідає Алла Мороз, власниця магазину “Зіркова пара”. - ПриватБанк надає можливість знам’янчанам здійснити бажання, придбати омріяну “Зіркову пару” в розстрочку, не переплачуючи ні копійки. Ми ж маємо можливіть збільшити кількість клієнтів, і відповідно товарообіг. Це дуже гарна підтримка малого бізнесу, особливо у наш неспокійний час”.

“Сьогодні нашими партнерами у сервісі “Оплата частинами” долучається все більше підприємств тогово-сервісної мережі району, - розповідає Максим Шеремет, керівник Знам’янського відділення №33 Кіровоградського регіонального управління ПриватБанку, - які починають розуміти, що партнерство з ПриватБанком приносить не лише задоволення, але й збільшення доходів, надає значні переваги перед конкурентами”.

Сьогодні до сервісу «Оплата частинами» підключено найбільші українські мережі з продажу техніки, мобільних телефонів, одягу, взуття та інших товарів. Серед них Comfу, «Фокстрот», «Ельдорадо», «Алло» і інші. Лише у Кіровоградській області до сервісу «Оплата частинами» підключено більше 1,5 тис підприємств торгівельно-сервісної мережі.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Мережа фітнес-клубів “FitCurves”, яка нещодавно з’явилась і в нашому місті, приєдналась до програм “Оплата частинами” ПриватБанку.

Відтепер кіровоградки, власниці карток ПриватБанку, можуть слідкувати за своєю фігурою, тренуватись, отримувати персональні програми по керуванню своєю вагою, не переймаючись фінансовою стороною питання. Цим займеться ПриватБанк. Досить лише змусити себе встати з дивану, звернути увагу на своє здоров’я чи фігуру та йти до фітнес-клубу вже сьогодні. Оплачувати ж всі розтрати на красиву поставу та гарне здоров’я можна згодом і частинами, не переплачуючи при цьому ні копійки.

За допомогою сервісу “Оплата частинами” ПриватБанку суму будь-якої покупки можна розділити на рівні частини. Кредит оформляється автоматично просто біля каси, а договором з усіма необхідними реквізитами при цьому стає чек. За умови своєчасного внесення всіх платежів, користування кредитом для покупця безкоштовне. Щоб дізнатися про суму, доступну для придбання товарів чи послуг в розстрочку, клієнту достатньо надіслати SMS на номер 10060 із текстом chast.

«Партнерство з ПриватБанком надає нам можливість значно розширити коло своїх клієнтів, адже можливіть зайнятися своїм здоров’ям, оплачувати тренування, колективні чи персональні, на жаль, сьогодні має не кожна жінка. І основне, на чому слід акцентувати увагу, - така взаємовигідна співпраця фінансової установи та малого і середнього бізнесу гарна нагода для підприємців не тільки підтримати на плаву свій бізнес, а навіть розвивати його, незважаючи на на всі економічні негаразди, - розповідає Олена Калтигіна, власниця мережі фітнес-центрів “FitCurves” - ПриватБанк, з нашою допомогою, дає можливість кожній жінці відчути себе королевою. FitCurves - це фітнес, розроблений спеціально для жінок, завдяки якому можна досягнути найбажанішого результату без дієт. Ефективні тренування, у поєднанні з програмою управління вагою, проходять весело, швидко і безпечно. Запрошую всіх жінок приєднатись до числа щасливих жінок по всьому світу”.

Сьогодні до сервісу “Оплата частинами” підключено найбільші українські мережі з продажу техніки, мобільних телефонів, одягу, взуття та інших товарів. Серед них Comfу, “Фокстрот”, “Ельдорадо”, “Алло” та ін.

За даними банку, з початку 2014 року кількість торговельних мереж і магазинів, у яких клієнти ПриватБанку можуть користуватися безкоштовною розстрочкою, зросла на 30%. Як повідомили в прес-службі банку, сервіс “Оплата частинами” сьогодні працює в більше ніж 30 000 торговельних точок.
У Кіровоградської області більше 1,5 підприємств підключились до програми “Оплата частинами”.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

“Ми запропонували керівництву університету новий формат практики - через мережу інтернет, - розповідає Тетяна Джевага, Керівник відділу трудових ресурсів - головний спеціаліст з рекрутингу Кіровоградського регіонального управління ПриватБанку. - Такий формат проведення практики вже працює в низці регіонів України і був «на ура» прийнятий як студентами, які планували практику в банку, так і керівництвом вишів, які згодились на партнерство з ПриватБанком. Ми готові до співпраці з усіма вищими навчальними закладами, які працюють у нашій області”.

 

Проаналізувавши досвід проходження студентської практики, а в ПриватБанку пройшли практику вже понад двісті тисяч студентів, спеціалісти цієї фінансової установи дійшли висновку, що дуже багато часу витрачається на численні формальності та вимушені переїзди. Тому й було запропоновано вихід, який продиктований часом та найвищими технологіями, які використовуються у сучасному динамічному житті. Тепер студенти можуть проходити практику в будь-який час не виходячи з дому чи інтернет-кафе.  Наприклад, студенти з інших міст можуть проходити практику в себе вдома, витративши на онлайн-роботу в банку всього кілька годин на день.

 

Онлайн-практику в банку можуть проходити студенти не тільки фінансових і економічних, але й будь-яких інших факультетів – достатньо зареєструватися на спеціальному сайті. Як зазначають банкіри, досвід вивчення банківських послуг і навички обслуговування клієнтів стануть у пригоді не тільки на майбутній роботі, але й у звичайному житті

 

“Після закінчення онлайн-практики всі студенти складають іспити та тести й отримують офіційний сертифікат про проходження практики з оцінками та результатами, - продовжує Тетяна Джевага. -  При цьому і викладачі і роботодавці зможуть перевірити результати студентів на сайті практики (зазначивши номер сертифіката чи номер мобільного телефону студента)”.

 

Найкращих практикантів  буде зараховано до кадрового резерву ПриватБанку, що дає гарантію працевлаштування в банку після закінчення вишу.

 

ПриватБанк - банк для тих, хто любить Україну!

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Як повідомили в банку, такий порядок буде обов’язковим для всіх платників ПДВ з 1 січня 2015 року відповідно до Закону України № 1621-VII «Про внесення змін у Податковий кодекс України та деякі інші законодавчі акти України» від 31.07.14 р. Не чекаючи на початок року, корпоративні клієнти ПриватБанку можуть уже зараз підключитися до технології електронної звітності, що дозволить налаштувати роботу та уникнути несподіванок у момент введення обов’язкового реєстрування ПДВ-накладних.

 

«Тепер створювати податкові накладні, реєструвати їх у Єдиному реєстрі та обмінюватися ними з контрагентами можна через Інтернет-банк «Приват24 для бізнесу», – каже керівник напрямку «Малий і Середній бізнес» ПриватБанку Олександр Ніколенко. – Банк не тільки дає можливість безкоштовно користуватися сучасним сервісом, але й оперативно інформує та консультує про зміни в роботі з ПДВ через Приват24».

Сервіси для роботи з електронними ПДВ-накладними та звітністю працюють у Приват24 (розділ «Електронні документи та звіти») та системі «Бухгалтерія Онлайн». Якщо партнер – одержувач накладної – також є користувачем «Приват24 для бізнесу», то він відразу побачить цей документ у відповідному розділі журналу.

Накладні, що підлягають реєстрації, можуть створюватися та підписуватися за допомогою відповідного електронно-цифрового підпису (ЕЦП) просто в інтерфейсі сервісу чи імпортуватися з бухгалтерських систем, наприклад з 1С. Ключі електронного цифрового підпису Акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК) ПриватБанку надаються клієнтам безкоштовно.

Окрім електронних ПДВ-накладних, клієнти ПриватБанку можуть формувати електронні звіти та безкоштовно надсилати їх у державні органи в будь-який час без вихідних. У разі необхідностіСлужба підтримки бухгалтерів ПриватБанку допоможе правильно заповнити звіт.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Додаткова інформація